Тривалий вплив дитячої травми: шлях до розуміння й зцілення

Дитяча травма схожа на тих примар, що населяють історії — тиха, але руйнівна, залишаючи відбиток, який супроводжує все життя. Вона вибірковим чином впливає на всіх, незалежно від віку, статі чи походження — її довгі щупальця досягають як фізичного, так і психічного здоров’я. Дійсно розуміння дитячої травми та слідів, які вона залишає, є критично важливими, не лише для тих, хто безпосередньо постраждав, але й для тих, хто може допомогти на шляху до зцілення.

Зміст

• Розуміння дитячої травми
• Неврологічний вплив дитячої травми
• Психологічні та емоційні наслідки
• Фізичні наслідки для здоров’я
• Соціальні та поведінкові ефекти
• Зцілення від дитячої травми
• Висновок
• Посилання

Розуміння дитячої травми

Давайте трохи розберемо дитячу травму: мова йде про надзвичайно стресові переживання, які вражають нас, коли ми найменш готові з ними справитися. Це може бути фізичне, емоційне, або, не дай Боже, сексуальне насильство; недогляд; спостереження за домашнім насильством або навіть участь у хворобливій аварії. Кожен досвід дитини та її реакція унікальні, формуються їхнім світом на той час і етапом розвитку.

Повернемось до дослідження Центрів контролю та профілактики захворювань (CDC) — у не такому вже далекому минулому — яке виявило, що приблизно 61% дорослих мали хоча б один несприятливий досвід дитинства (ACE). І, так, майже 16% зазнали чотири або більше типи ACE. Ці ранні життєві труднощі пов’язані з безліччю негативних наслідків у житті.

Неврологічний вплив дитячої травми

Дитяча травма може змусити мозок розвиватися таким чином, який природа ніколи не передбачала. В журналі “American Journal of Psychiatry” йдеться про те, як травма може заважати префронтальній корі — частині мозку, яка відповідає за збереження спокою та прийняття розумних рішень. Це накладає серйозні обмеження на наші здібності справлятися з емоціями та стресом.

А є ще амігдала, яка звучить як щось із постера для науково-фантастичного фільму, але насправді є нашим емоційним штабом. Для дітей, які пережили значні труднощі, ця діяльність загострена до крайності. Це підвищена активність означає більше тривоги, постійних “що якщо”, і надмірну реакцію на стрес — закладаючи основу для таких речей, як ПТСР.

Психологічні та емоційні наслідки

Психологічні наслідки дитячої травми схожі на розлогу сюжетну сагу — глибоку, з шарами, які ви постійно відшаровуєте. Національний інститут психічного здоров’я (NIMH) вважає, що люди з історією травмуючого дитинства стоять на хиткій основі з точки зору психічного здоров’я, ризикуючи депресією, тривогою, ПТСР — звичайними підозрюваними в цій галузі.

Зосередимося на одному: дослідження 2020 року (так, лише кілька років тому) в “Depression and Anxiety” вказало, що дитяча травма подвоює шанси на боротьбу з депресією в подальшому житті. І ті емоційні рани? Вони заважають формуванню здорових зв’язків, оскільки весь цей страх і недовіра, виковані в молодості, можуть залишитися як тінь у дорослому житті.

Фізичні наслідки для здоров’я

Дитяча травма не задовольняється лише впливом на психічний стан — вона впливає і на тіло. Згадуючи дні новаторського дослідження ACEs Фелітті та ін., вони звернули увагу на те, як ці травматичні минулі події корелюють з високими ризиками хронічних захворювань, таких як серцеві захворювання, діабет і рак. Винуватці? Часто, неправильні пристосувальні механізми — зловживання речовинами, погані харчові звички, такі штуки.

Соціальні та поведінкові ефекти

На соціальній площині травма проявляється як значущі перешкоди у міжособистісних стосунках — труднощі в довірі, боротьба за близкість… не забудемо ризиковані поведінки, які спливають як несправний джек-ін-бокс. “Журнал молоді та підлітків” підняв питання про те, як люди з таким минулим неполадки у відносинах.

Бічна замітка: ті, хто бореться з дитячою травмою, часто покладаються на зловживання речовинами або інші небезпечні маневри, прагнучи заглушити залишковий біль. Це майже як ефект пінболу, що впливає на особисте здоров’я, обмежуючи стосунки, а іноді навіть передаючи травму наступним поколінням. Сумно, правда?

Зцілення від дитячої травми

Проте, якщо шукати, є світло в кінці тунелю. Говорячи про тунельні візії, терапії — такі як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), наприклад — є справжніми змінами гри, коли мова йде про розплутування ниток травми. Метаналіз (не пам’ятаю точно, з якого року) у “Психологічній медицині” показав, що КПТ та її травмоцентричні родичі можуть зменшити симптоми ПТСР та поліпшити загальне функціонування.

І не зневажайте силу спільноти. Ці зв’язки, що зв’язують — співпереживання, визнання, плечі для підтримки від друзів, сім’ї або груп підтримки — можуть служити якорями в буремні часи. Навіть практики такі як медитація або йога отримали схвалення для зниження стресу та тривоги, сприяючи емоційній стійкості.

Висновок

Дитяча травма — це не прогулянка в парку, скоріше це складний шлях, який треба пройти з обережністю. Ефекти її впливу абсолютні, торкаючись майже кожного аспекту існування. Розуміння її стає першим кроком у цьому марафоні до зцілення та загартованості. Завдяки пробудженню усвідомленості та співчуття, стоячи разом, ми можемо затупити край довготривалих ефектів дитячої травми та запалити процес зцілення.

Якщо ви погоджуєтеся, тому що це забиває близько до дому, або якщо хтось, про кого ви піклуєтеся, носить ті ж самі черевики, перегляньте Hapday для індивідуальних ресурсів з питань психічного здоров’я. Розпочніть шлях до зцілення там — вони мають інструменти та підтримку сповна.

Посилання

• Центри контролю і профілактики захворювань (CDC). “Несприятливі дитячі переживання (ACEs).”
• American Journal of Psychiatry. “Дитячі зловживання та структура мозку в загальній популяційній вибірці: наслідки для психічного здоров’я.”
• Національний інститут психічного здоров’я (NIMH). “Травма.”
• Depression and Anxiety. “Дитяча травма та депресія у дорослому віці.”
• Журнал молоді та підлітків. “Вплив дитячої травми на міжособистісні результати у дорослих.”
• Психологічна медицина. “Ефективність когнітивно-поведінкової терапії в лікуванні посттравматичного стресового розладу: метааналіз.”