Самооцінка і травма: як розплутати клубок емоцій

Отже, ось у чому справа з самооцінкою та травмами — це як заплутаний клубок ниток, який більшість з нас боїться розплутувати. Це важкий вантаж цих проблем, особливо коли ви простежуєте їх до буремних часів дитинства. Тож давайте зануримося в реальні, людські погляди на те, як з цим впоратися.

Зміст

• Розуміння самооцінки та травм
• Вплив дитячих травм на самооцінку
• Крок 1: Усвідомлення травми
• Крок 2: Звернення за професійною допомогою
• Крок 3: Практика самоспівчуття
• Крок 4: Побудова здорових відносин
• Крок 5: Формування позитивного образу себе
• Висновок

Розуміння самооцінки та травм

Почнемо з того, що розберемо, що ми маємо на увазі під самооцінкою та травмою. Самооцінка, це невловима річ, це про те, наскільки ви цінуєте себе, свою вартість. І вгадайте що? Травматичні переживання в дитинстві — наприклад, коли вчитель сказав, що ви нічого не досягнете — можуть сильно знизити самооцінку. Оглядаючись назад, хто міг би звинуватити нас у тому, що ми відчуваємо вагу цих слів вже в дорослому житті?

Вплив дитячих травм на самооцінку

Дитячі травми — це не дрібниці, чи не так? Чи то якісь види зловживання, чи просто зростання в хаосі, все це може спотворити ваш погляд на себе як на дорослого. Згідно з дослідженням з “Journal of Traumatic Stress”, проведеним, скажімо, у 2020 році, дорослі, які несуть багаж травм, часто борються з депресією, тривожністю, і так — з низькою самооцінкою. Наче травма кидає тінь на ваш самосприйняття, ускладнюючи бачення власного світла.

Крок 1: Усвідомлення травми

Перше, що потрібно зробити, — сказати вголос: “Це сталося.” Це, мабуть, найскладніший крок — визнати травму, визнати, що вона залишила слід. Багато хто недооцінює свій досвід, стверджуючи, що це дрібниці. Але, о, воно має велике значення для вашого душевного спокою.

Прийняття свого минулого

Усвідомлення не означає дозволити минулому керувати життям; це як відступити назад і побачити картину в цілому, а не лише окремі мазки. Дослідження Американської Психологічної Асоціації говорять, що прийняття є шляхом до емоційної стійкості. Розумієте? Не потрібно постійно копатися в минулому — лише визнання.

Практична вправа: Ведення щоденника

І зайнялися колись веденням щоденника? Знаю, це звучить як те, що робить підліток у фільмі, але записувати свої думки дозволяє випустити почуття в зону без засуджень. Це тільки для вас, так чому б і не вилити їх на папір?

Крок 2: Звернення за професійною допомогою

Тут немає сорому — звернутися до терапевта це все одно що найняти гіда для цієї складної емоційної місцевості. Вони знають, як впливають дитячі травми, пропонуючи підтримку та новий погляд на себе.

Типи терапії

Якщо варіанти терапії заплутують вас, ось кілька:

• КПТ (Когнітивно-поведінкова терапія): Виправляє ті надокучливі негативні петлі у вашій голові.
• Терапія, спрямована на травму: Спеціалізується на роботі з травмою.
• ЕМДР (Десенсибілізація та переробка за допомогою руху очей): Переопрацьовує травматичні спогади для зменшення їх впливу.

Важливість терапії

Дослідження з “Journal of Anxiety Disorders” показує, що терапія творить дива у підвищенні самооцінки та полегшенні тривоги. Серйозно, хороший терапевт це не просто рятівник, а й підвищувач самооцінки.

Практична порада: пошук потрібного терапевта

І не турбуйтеся одразу знайти “того самого” терапевта. Це трохи схоже на побачення — може знадобитися кілька спроб, перш ніж знайдеться той, з яким ви відчуєте справжній зв’язок.

Крок 3: Практика самоспівчуття

Бути добрим до себе звучить очевидно, правда? Але, повірте, коли все йде не так, часто ми є найгіршими критиками самих себе. Самоспівчуття — це, власне, зміна цього сценарію.

Формування самоспівчуття

Доктор Крістін Нефф знає це досконало: думайте про доброту до себе, спільність людства та усвідомленість. Це як подружитися з голосом у вашій голові, а не дозволяти йому постійно вас дорікати.

Практична вправа: Медитація на самоспівчуття

Спробуйте щодня медитувати на самоспівчуття кілька хвилин. Зосередьтеся на побажанні собі добра та розумінні, що ви такі ж людина, як і мільярд інших, які ділять цей досвід з вами.

Крок 4: Побудова здорових відносин

Ось думка — люди довкола вас можуть або освітити ваш світ, або затемнити його. Обирайте тих, хто робить вам приємно, як прогулянка під сонячним днем.

Роль відносин

Дослідження з “Journal of Personality and Social Psychology” свідчать, що перебування в оточенні підтримуючих людей може зцілити тканину самооцінки, пошкоджену травмою. Визнання та відчуття приналежності мають велике значення, чи не так?

Практична порада: Оцінка вашого соціального кола

Оцініть своє соціальне коло: наповніть його людьми, які змушують вас усміхатися, і відмовтеся від тих, хто тягне вас вниз. Це звучить жорстоко, але ваш розумовий простір буде вам вдячний.

Крок 5: Формування позитивного образу себе

Цей крок полягає в тому, щоб ваше відображення всміхалося вам у відповідь. Визнання кожної маленької перемоги та унікальних особливостей здатне вибудувати фортецю самооцінки.

Стратегії формування позитивного образу себе

• Прийняття здатностей: Запишіть на папері свої навички та перемоги та діставайте їх, коли сумніви стукають у двері.
• Встановлення досяжних цілей: Навіть маленькі кроки мають значення. Вони теж є перемогами.
• Спробуйте кинути виклик негативним думкам: Коли негативність шепоче, відповідайте стверджувальними заявами, доки вони не вкоріняться.

Практична вправа: Щоденні афірмації

Почніть свій день з афірмацій — ці підбадьорливі думки про себе можуть здатися банальними, але з часом вони зміцнять ваше самосприйняття.

Висновок

Підвищення самооцінки після дитячих травм — це не швидке рішення. Це марафон, а не спринт. Час, терпіння та постійні зусилля — ваші союзники. Ви можете навчитися любити себе, з усіма своїми особливостями. І якщо вам потрібна подальша підтримка в цій трансформаційній подорожі, перегляньте Hapday.

Ось до того, щоб бачити себе не зламаним, а дивовижно цілим — сповненим потенціалу і переповненим самоприйняттям.